Буккросинг - новий популярний громадський рух.
Виявляється, вже існує ціла спільнота в соцмережі.
Буккросинг (англ. bookcrossing, іноді «книгооберт») - хобі та громадський рух, що діє за принципом соціальних мереж і близький до флеш-мобу.
Буккросинг - це
процес звільнення книг. Людина, прочитавши книгу, залишає («звільняє») її у
громадському місці (парк, кафе, поїзд, станція метро), для того щоб інша,
випадкова людина могла цю книгу знайти та прочитати; той, у свою чергу, повинен
повторити процес. Стеження за «подорожжю» книги здійснюється через спеціальні
сайти в Інтернеті.
Ідею буккросингу запропонував спеціаліст з інтернет-технологій Рон
Хорнбекер в травні 2001 року. Для початку він залишив 20 книг з пояснювальними
написами в холі свого готелю. Через півроку на його сайті було біля 300
активних користувачів, які «відпускали» книги і приводили нових учасників.
Поширення буккросингу
Найбільшу популярність буккросинг завоював у Італії. В італійському
буккросингу, що називається по-італійськи PassaLibro, беруть участь навіть
серйозні організації. Наприклад, влада Флоренції подарували руху 4000 книг, які
були поширені по ринках міста й у будинку мерії.
PassaLibro з'явився в Італії багато в чому завдяки щоденній
радіопередачі Fahrenheit на третьому каналі державного радіомовлення Radio Tre.
Одна радіослухачка розповіла про буккросинг, журналістам ідея сподобалася, і
ось в Мантуї, з нагоди Фестивалю літератури, вперше «звільняються» кілька
примірників книги «451 ° за Фаренгейтом» Рея Бредбері! Ініціативу підтримали
читачі, і «забуті» книги стали з'являтися по всій Італії.
Як і в Америці, в книгу вкладається листок з телефонами,
електронною адресою та адресою сайту радіопередачі. А також з поясненнями умов
«гри». По радіо інформують про нові «забуті» книги (деякі слухачі вирушають у
вказане місце в надії їх відшукати) і, звичайно, про знайдені. Простий,
здавалося б, вчинок - забути книгу десь на вулиці чи в громадському місці. Але
яку бурю емоцій він може викликати! Про це розповідають радіослухачі. І про те,
що відчувають, коли раптом випадково знаходять навмисне «забуту» книгу.
Буккросинг проник до Франції з Італії, а головний винуватець -
Дженнаро Капуано, директор флорентійського книжкового магазину Leggere per due,
що має філію в Парижі. «Офіційно» операція стартувала у березні 2003 р. на
Салоні книги у Парижі, там було «розсіяно» 2000 книг. В основному, вони
з'явилися завдяки підтримці муніципалітету Флоренції, але й французькі
видавничі кола виявили зацікавленість. Наприклад, Жан-Марк Брессон, комерційний
аташе одного з найбільш улюблених французькими читачами видавництв Акт Сюд
(Actes Sud), говорить, що він просто-таки «схопився за цю ідею». На його думку,
акція Passe-Livre ніяк не може зашкодити книготоргівлі, навпаки, комусь вона
допоможе дізнатися або згадати, що це за насолода - читання, а там, дивись, і в
книжковий магазин приведе. У всякому разі, Акт Сюд готове знову поповнити фонд
Passe-Livre своїми виданнями.
Технологія
Член руху буккросингу (буккросер) реєструється на спеціальному
сайті (міжнародний, російський). Потім він реєструє книги, які готуються «відпустити»,
створюючи таким чином свою «книжкову полицю». Під час реєстрації кожна книга
отримує унікальний код книги (англ. BCID). Буккросер
«звільняє» книгу на сайті (тобто робить запис, де, коли (буде) звільнена
книга), і «звільняє» її в реалі. Людина, що знайшла («спіймала») таку книгу,
увійшовши на сайт і ввівши код книги, потрапляє в журнал книги, робить там
запис, про що повідомляється буккросер, що «відпустив» цю книгу.
Буккросинг зародився 2001 року в США, де засновник руху, спеціаліст
з Інтернет-технологій Рон Хорнбекер залишив у холі готелю перші 20 книг з
пояснювальними написами. Ця практика вже протягом кількох років активно
розвивається у сусідніх країнах Польщі та Росії.
Буккросинг –
соціальна мережа і квест в одному флаконі.
Активні буккросери
вважають, що просто гріх затримувати у себе гарну книжку – і не поділитися нею
з кимсь іншим.
Переваг у буккросингу багато:
1.
ти маєш
змогу багато читати;
2.
можеш знайти
однодумців, нових знайомих;
3.
не витрачаєш
багато грошей на книги;
4.
серед
книжок можеш знайти справжні раритети (хоча такі книжки навряд чи хтось
«відпустить» з легкою душею).
І
недоліки є:
1. ти ніколи не знаєш, хто перед тобою читав книжку – і чи не чхав,
бува на неї, або чи не лишив ще якихсь інших хворобливих бактерій;
2. вибір книжок поки що не дуже добрий, бо зазвичай з цінними
екземплярами не дуже хочуть розлучатися, а відпускають лише «непотріб».
Бери справу в свої руки!
Ти
можеш влаштувати такий осередок бук-кросингу для початку у себе в класі.
Визнач
якесь місце в класі, де можна лишати книжки і брати звідти інші. Звісно, це
буде схоже на звичайний обмін книжками, але можна додати інтригу – приносити
книги непомітно для інших і тоді буде дуже цікаво прослідкувати шлях книги по
руках. Результати можуть вас дуже здивувати!
Особливістю буккросингу є те, що це не збір макулатури, а живий процес спілкування через книжку. Коли ми про нього дізналися, то створили "Буккросинг у Вербківській школі".
На спеціальному стенді ви знайдете такі книги:
Найбільшою популярністю користуються:
"Хроніки Нарнії" - легендарний твір
англійського класика Клайва Стейплза Льюїса,
найкращого друга та гідного суперника
Джона Толкіна, - підкорив серця 100 мільйонів
юних і дорослих читачів з усього світу.
А також дитячі енциклопедії, які розповідають допитливим читачам багато
цікавої інформації про тварин, які населяли нашу планету мільйони років тому, і були справжніми правителями на Землі, про тварин, які знаходяться під охороною держави. Книги дають відповідь на багато запитань, які цікавлять не лише юних читачів, але й їхніх батьків.
Долучайтеся і ви до спільного читання. Приємного і захопливого читання!
Немає коментарів:
Дописати коментар